Мінфін не погоджує нові оклади суддів: держава ризикує отримати 4000 позовів (17.08.26)

Набрання чинності Законом № 4905-ІХ мало поставити крапку в багаторічній дискримінаційній практиці застосування заниженого прожиткового мінімуму для розрахунку суддівської винагороди. Нова редакція статті 135 Закону «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що для обчислення окладу судді не може застосовуватися жодна інша величина, крім повного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Мінфін VS Закон

Але виконавча гілка влади в особі Міністерства фінансів відмовляється погоджувати зміни до розписів видатків. Міністерство фінансів стверджує, що Закон про Державний бюджет на 2026 рік, який заклав для суддів показник 2102 гривень, має пріоритет над спеціальним законом.

Ситуація навколо фінансування судової системи лише загострюється. Ціна питання вже не просто гроші, а конституційна гарантія незалежності суду. Судова влада звертається до найвищих органів держави, а профільний комітет ВРУ намагається разом із судами переконати Мінфін розблокувати виплати, в той час коли розпорядник має можливість вирішити питання без додаткових узгоджень.

І хоча Мінфін наполягає на своїй позиції, під час чергового засідання Комітету Верховної Ради з питань правової політики її поставили під сумнів. У центрі дискусії — колізія між бюджетними обмеженнями та гарантіями суддівської винагороди. Стаття 130 Конституції прямо встановлює, що розмір винагороди судді визначається законом про судоустрій.

І саме Закон № 4905-ІХ як пізніший акт має бути врахований при вирішенні цієї правової проблеми. Відмова Мінфіну погодити використання коштів спеціального фонду може стати предметом судового спору, а Державній судовій адміністрації пропонують розглянути можливість захисту своєї позиції в суді.

Блокування спецфонду: гроші є, але доступу немає

Найбільш незрозумілим у цій ситуації є саме фінансовий аспект. Державна судова адміністрація підтвердила, що на рахунках спеціального фонду, сформованого за рахунок судового збору, накопичено понад 1,6–1,7 млрд грн вільного залишку.

ДСА вважає, що ці кошти повністю покривають потребу у виплатах до кінця 2026 року. Від Мінфіну вимагається лише технічне погодження використання цих грошей. Однак міністерство тримає оборону, блокуючи право розпорядників коштів на виконання закону.

ВС також повідомив про наявність коштів спеціального фонду та звернення до Мінфіну щодо погодження їх використання на оплату праці суддів.

Тобто, конфлікт полягає навіть не у відсутності коштів, а передусім у відсутності погодження механізму їх використання. ДСА та представники судової системи вважають, що наявний ресурс спецфонду може бути спрямований на виконання чинної законодавчої норми.

Під час засідання профільного комітету ВР прозвучала навіть пропозиція —розглянути можливість застосування парламентського контролю та судового захисту.

Чи може розпорядник коштів вирішувати сам?

Ситуація в різних судах виявилася зовсім неоднаковою. Наразі є дві категорії суддів: ті які отримають суддівську винагороду відповідно до нового – законного розрахунку, і ті, для кого з набранням чинності законом нічого не змінилося.

До прикладу, Вищий антикорупційний суд та Конституційний Суд України уже здійснюють виплати за новим стандартом з 25 червня 2026 року. Це стало можливим, вони і є головними розпорядниками коштів і змогли знайти ресурс у межах своїх лімітів без додаткового погодження з Мінфіном.

Місцеві та апеляційні суди, які фінансуються через ДСА, опинилися в найскладнішій ситуації, оскільки повністю залежать від погодження Мінфіном використання коштів спецфонду.

Чому КАС ВС вимагає зміни штатного розпису: позиція Ігоря Дашутіна

Під час засідання комітету, Голова КАС ВС Ігор Дашутін наголосив, що невиконання закону вже призвело до виникнення штучної дискримінації всередині суддівського корпусу. Він вказав на неприпустимість ситуації, коли судді Конституційного Суду та ВАКС отримують винагороду з розрахунку 3328 грн, тоді як для решти системи продовжує діяти заморожений показник 2102 грн. За його словами, адміністративна юстиція вважає такий підхід прямим порушенням єдиного статусу суддів.

Навіть більше, Ігор Дашутін прямо запитав представників Мінфіну: яка саме норма закону дає міністерству право фактично відтерміновувати дію чинного закону? Дашутін підкреслив, що реалізація законодавчо встановлених гарантій не може залежати від бажання чи можливостей посадовців, оскільки це нівелює принцип верховенства права.

Як один із аргументів адміністративної юстиції, Дашутін назвав наявність ресурсів у спеціальному фонді. Він зазначив, що судова система сама запропонувала механізм вирішення проблеми без навантаження на загальний фонд бюджету. Його позиція була підтримана зборами суддів КАС ВС: Верховний Суд як головний розпорядник не потребує погоджень для перерозподілу власних наявних коштів для виконання обов’язкової норми закону.

Ігор Дашутін став ініціатором звернення зборів суддів КАС ВС до Голови Верховного Суду з вимогою привести штатний розпис у відповідність до законодавства вже з 25 червня 2026 року. На його думку, неприведення штатного розпису до показника 3328 грн є єдиною реальною перешкодою для виплат, оскільки фінансовий ресурс у суду є.

Штатний розпис Верховного Суду

Верховний Суд також заявляє про наявність достатніх коштів як у загальному, так і в спеціальному фондах. Проте Мінфін відмовляється погоджувати зміни до штатного розпису та розпису видатків.

І тут окремим питанням є позиція керівництва Верховного Суду. Збори суддів Касаційного адміністративного суду запропонували Голові ВС Станіславу Кравченко привести штатний розпис у відповідність до закону.

Збори суддів наголошували на тому, що ВС є головним розпорядником, а відповідно не потребує дозволів на перерозподіл власних коштів у межах наявного ресурсу.

Заступник голови Верховного Суду Олександр Мамалуй повідомив на комітеті, що керівництво суду планує внести зміни до штатного розпису приблизно з жовтня 2026 року. Це пов’язано з тим, що за рахунок економії коштів загального фонду суду вистачить ресурсу для виплати винагороди за новим показником лише за умови, якщо почати такі виплати з жовтня, а не ретроспективно з червня.

Представниця Мінфіну підтвердила, що міністерство не впливає на штатні розписи — це виключне право головного розпорядника. Проблема виникає на етапі погодження змін до кошторисів та розписів видатків, які Мінфін відмовляється підписувати, посилаючись на пріоритет закону про бюджет.

Олександр Мамалуй також зазначив, що через технічні обмеження програмного забезпечення Мінфіну ВС не може сформувати бюджетний запит на 2027 рік із правильними показниками, так як програма дозволяє вносити лише старі цифри. Він висловив сумнів, що Пленум ВС взагалі погодиться затвердити бюджетний запит зі старими показниками, які не відповідають закону.

Тобто, у Верховному Суді наразі існує вже внутрішня дискусія. Збори суддів КАС ВС вимагають зміни штатного розпису з червня за рахунок наявних резервів, тоді як керівництво планує зробити це лише в жовтні, щоб забезпечити виплати до кінця року в межах наявної економії загального фонду.

4000 позовів і ризики для держави

Представники Феміди попередили про ризик масового звернення суддів до суду у зв’язку з невиплатою суддівської винагороди у розмірі, передбаченому Законом № 4905-IX. На засіданні Комітету прозвучала навіть приблизна оцінка  — 4000 позовів.

І суддівські позови запустять ланцюгову реакцію: держава буде змушена виплачувати не лише заборгованість за суддівською винагородою, а й інфляційні втрати, судові витрати та виконання судових рішень. У результаті, чим довше буде відкладатися виконання закону, тим дорожче будуть наслідки такої «паузи».

Основним предметом критики стала позиція Мінфіну щодо неможливості використання коштів спеціального фонду для забезпечення виплати суддівської винагороди за новими правилами. Представники судової системи вказували, що необхідний фінансовий ресурс у системі є, однак його використання потребує погодження Мінфіну.

За підсумками обговорення Комітет вирішив запросити Міністра фінансів на засідання для особистого надання пояснень щодо позиції Міністерства та причин непогодження відповідних бюджетних рішень, необхідних для реалізації Закону № 4905-IX.

Редакція «Судово-юридичної газети» продовжує стежити за розвитком ситуації, зокрема за результатами наступного засідання комітету.

Джерело: sud.ua